1. Словник української мови в 11 томах

зблудитися

ЗБЛУДИ́ТИСЯ, зблуджу́ся, зблу́дишся, док., рідко. Те саме, що заблуди́тися.

[Панна Рома:] Опівночі приїжджає до будинку якийсь лицар на коні, розповідає, що зблудився, прохає впустити його перегрітися та перебути негоду (Вас., III, 1960, 225);

Та що за диво? Чи з дороги Зблудивсь троянець-неборак? (Воскр., Подивись.., 1962, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зблудитися — зблуди́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. зблудитися — зблуджуся, зблудишся, док., рідко. Те саме, що заблудитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зблудитися — ЗАБЛУДИ́ТИ (загубити правильний напрямок руху, втратити просторову орієнтацію), ЗАБЛУДИ́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИ, ЗБЛУКА́ТИ розм., ЗБЛУДИ́ТИ рідко, ЗБЛУДИ́ТИСЯ рідко, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАПЛУ́ТАТИСЯ рідко; ЗБИ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. зблудитися — Зблужатися, -жаюся, -єшся сов. в. зблуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Сбиваться, сбиться съ дороги. Та йде батько та з шляху зблужається. Чуб. І. 173. Словник української мови Грінченка