зборено

ЗБОРЕНО. Присл. до збурений 2.

Море під сильним вітром шуміло збурено й чорно (Іван Микитенко, II, 1957, 219);

— В’їлися ж [інтервенти] — загув збурено натовп. — Ти їх у двері, а вони в вікно (Олесь Гончар, II, 1959, 42).