1. Словник української мови в 11 томах

збористий

ЗБО́РИСТИЙ, а, е. Який має зборки, зі зборками; збірчастий.

Вона одягнена в згрібну сорочку з коміром і червоною защіпкою, в кептарик і синю збористу спідницю нижче колін (Галан, І, 1960, 458).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збористий — збо́ристий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збористий — -а, -е. Який має зборки, зі зборками; збірчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збористий — ЗБІРЧА́СТИЙ (який має зборки, із зборками), ЗБО́РИСТИЙ, ФАЛДИ́СТИЙ, СКЛАДЧА́СТИЙ, РЯСНИ́Й (перев. про сукню, спідницю). На вікнах збірчасті штори цілком заслоняли цей тихий світ від стороннього ока (О. Кундзич); Вона одягнена.. Словник синонімів української мови