збрід

ЗБРІД, збро́ду, ч., рідко. Те саме, що на́брід.

[Єфрем:] Не міг ніде її пристроїти, бо дітвори..— аж кишить. І городянський там збрід і селянські злидні… (Кроп., IV, 1959, 348);

Чий, хитро прихований, тягнеться слід До замаху вчора вночі у Любані? Надбіглий з вокзалу есерівський збрід (Бажан, Роки, 1957, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збрід — збрід іменник чоловічого роду набрід рідко Орфографічний словник української мови
  2. збрід — зброду, ч., рідко. Те саме, що набрід. Великий тлумачний словник сучасної мови