збудований
ЗБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збудува́ти.
Уласові дали невелику хатинку на задвірку, де були збудовані стайні (Н.-Лев., III, 1956, 296);
Солдат, що дожив до перемоги, має право знати, як збудований світ і чого йому бракує (Сміл., Сад, 1952, 12);
Самостійність мого пера не дає мені бути рядовим у літературі, писати в рамках чужої програми, покорятись чужим, у всякім разі не моєю думкою збудованим планам (Л. Укр., III, 1952, 686).
Мі́цно (краси́во, бездога́нно і т. ін.) збудо́ваний-який має міцну (красиву, бездоганну і т.ін.) будову тіла (про людину).
Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі (Коцюб., І, 1955, 341);
Вася стояв, ..облитий ясним промінням ласкавого вранішнього сонця. Воно пестило його маленьке, красиво збудоване засмагле тіло (Собко, Скеля.., 1961, 114).
Значення в інших словниках
- збудований — збудо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- збудований — [збудованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- збудований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збудувати. || збудовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збудований — мі́цно зби́тий. Здоровий на вигляд; дебелий, кремезний. Міцно збитий русявий солдат стояв і бив об землю м’ячем (Валер’ян Поліщук); Він (парубок) мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця: плечі широкі, важкі, шия жилава, сам кремезний, міцно збитий... Фразеологічний словник української мови
- збудований — Збудо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)