збут
ЗБУТ, у, ч., ек. Продаж готової продукції або сировини.
Швидке зростання і розширення виробництва при капіталізмі, в умовах злиднів народних мас та їх слабкої купівельної спроможності, веде до застою в збуті товарів, до припинення виробництва та криз (Нова іст., 1956, 130).
Знахо́дити збут — знаходити попит, купуватися (про товар і т. ін.).
В горах знаходив збут найгірший крам (Чорн., Визвол. земля, 1959, 34);
Ри́нок збу́ту див. ри́нок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збут — збут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- збут — -у, ч., ек. Продаж готової продукції або сировини. Знаходити збут — знаходити попит, купуватися (про товар і т. ін.). Інтенсивний збут — підключення до програми збуту всіх можливих торговельних посередників незалежно від форми їх діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збут — рос. сбыт продаж, реалізація продукції, товарів підприємством, організацією, фізичною особою з метою отримання грошової виручки, забезпечення надходжень грошей. Eкономічна енциклопедія
- збут — Збут, збуту м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62. Словник української мови Грінченка