збігання

ЗБІГА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. збіга́ти і збіга́тися.

Збіганню мережива можна запобігти, якщо перед в’язанням нитки перемотати у мотки і сполоскати у воді (В’язання.., 1957, 70).

2. ліс. Те саме, що збіг 4.

Збіганням називають зменшення діаметра стовбура від основи (комля) до його вершини (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збігання — збіга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збігання — -я, с. 1》 Дія за знач. збігати і збігатися. 2》 ліс. Те саме, що збіг 4). Великий тлумачний словник сучасної мови