1. Словник української мови в 11 томах

збіговище

ЗБІГО́ВИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що збіго́висько.

Довкола неї зчинилося збіговище народу (Фр., V, 1951, 136);

Хай ночами сниться нам битва під Царицином, де лягло збіговище клятих ворогів (Уп., Вірші.., 1957, 78);

Сьогодні буде збіговище у Миколи (Сл. Гр.);

*Образно. У мене в ногах тут збіговища хмар; І скель понад ними мертвотні громади (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіговище — збіго́вище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. збіговище — ЗБІГОВИСЬКО зборище, зборисько, стовпище, стовписько, кн. сонм, сонмище; (відьом) шабаш. Словник синонімів Караванського
  3. збіговище — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  4. збіговище — -а, с., розм. Те саме, що збіговисько. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збіговище — НА́БРІД збірн., зневажл. (нікчемні або шкідливі для суспільства люди, що випадково зібралися разом); ЗБО́РИЩЕ зневажл., ЗБО́РИСЬКО зневажл., ЗБІГО́ВИЩЕ зневажл., ЗБІГО́ВИСЬКО зневажл. Словник синонімів української мови