1. Словник української мови в 11 томах

збіжний

ЗБІ́ЖНИЙ, а, е.

1. спец. Елементи (лінії) якого сходяться в одній точці.

Залежно від того, як він [світловий пучок] обмежений, ми розрізняємо паралельний, розбіжний і збіжний пучки (Курс фізики, III, 1956, 266).

2. Однаковий, схожий з чим-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіжний — збі́жний прикметник збіжни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збіжний — -а, -е. 1》 спец. Елементи (лінії) якого сходяться в одній точці. 2》 Однаковий, схожий з чим-небудь. 3》 Який наближається до граничного стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збіжний — СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови