збільшовичення
ЗБІЛЬШОВИ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. збільшови́чити і збільшови́читися.
Німецьке командування, боячись остаточного збільшовичення своїх солдатів, забуло про гетьмана й думало вже тільки про врятування своєї армії (Панч, I, 1956, 327).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збільшовичення — збільшови́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови