1. Словник української мови в 11 томах

збіржак

ЗБІРЖА́К, а́, ч., заст. Візник.

— На зиму за збіржака став [Свирид] у хазяїна (Коцюб., І, 1955, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіржак — збіржа́к іменник чоловічого роду, істота візник арх. Орфографічний словник української мови
  2. збіржак — -а, ч., заст. Візник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збіржак — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови