збірність
ЗБІ́РНІСТЬ, ності, ж.
1. Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин.
Досі збірність цегляних будинків була на низькому рівні (Архіт. і буд., 4, 1955, 8);
Партія поставила завдання довести рівень збірності в будівництві на початок 1980 року по об’єктах виробничого призначення до 80 процентів проти 23 у 1958 році (Ком. Укр., 2, 1963, 11).
2. Властивість за знач. збі́рний 5, 6.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збірність — збі́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- збірність — Збірні іменники не мають форм множини, бо форма однини в них виражає не один предмет чи істоту, а об’єднання багатьох предметів чи істот, які не підлягають лічбі: густе волосся, глибоке коріння, малярське приладдя, веселе жіноцтво. Літературне слововживання
- збірність — -ності, ж. 1》 Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин. 2》 Властивість за знач. збірний 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови