зважити

ЗВА́ЖИТИ¹ див. зважа́ти.

ЗВА́ЖИТИ² див. зва́жувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зважити — зва́жити 1 дієслово доконаного виду звернути увагу; помітити зва́жити 2 дієслово доконаного виду визначити вагу; оцінити Орфографічний словник української мови
  2. зважити — I див. зважати. II див. зважувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зважити — зва́жити узяти до уваги (ср, ст): Мусиш сьогодні добре посидіти, зваж, що повернешся після малювання пізно. Щоб не був голодним (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зважити — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  5. зважити — Зва́жити, зва́жу, зва́жиш, зва́жать; зваж, зва́жмо, зва́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зважити — Зважити, -жу, -жиш гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) см. зважати. Словник української мови Грінченка