1. Словник української мови в 11 томах

звереснути

ЗВЕРЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Пронизливо крикнути.

Як звереснули люде — не хочемо! (Сл. Гр.);

Цього було досить лише на те, щоб звереснути усім своїм голосям, усією силою, усією душею: — Йона! Біжи! (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 372).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звереснути — звересну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. звереснути — -ну, -неш, док., розм. Пронизливо крикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звереснути — Звере́снути, -ре́сну, -ре́снеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звереснути — Звереснути, -ну, -неш гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Н. Вол. у. Звереснув та й побіг. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка