зверчений
ЗВЕ́РЧЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до звертіти.
Бриль, як вареник, зверчений.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зверчений — зве́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови