звершений

ЗВЕ́РШЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до зверши́ти.

Газета «Правда» робиться для народу. Вона живий літопис його славних діянь, звершених під мудрим керівництвом Комуністичної партії (Наука.., 5, 1962, 5);

Він п’янів не стільки від кохання, скільки від свідомості, що помста за давню поразку звершена (Руд., Остання шабля, 1959, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звершений — зве́ршений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звершений — -а, -е, книжн. Дієприкм. пас. мин. ч. до звершити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звершений — Зве́ршений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)