1. Словник української мови в 11 томах

звинений

ЗВИ́НЕНИЙ, ЗВИ́НУТИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до зви́нути.

Коло комина він у досвітнім сутінку побачив коминарську мітлу на довгім тростиновім держаку, звиненім у колесо (Фр., II, 1950, 258);

А в поручника помітно тремтіла рука, якою він урочисто подає звинутий руркою козачий лист (Ле, Хмельницький, І, 1957, 257).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звинений — Звинутий, згорнутий, згорнений, скручений. Словник синонімів Караванського
  2. звинений — звинутий, -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до звинути. Великий тлумачний словник сучасної мови