звирований
ЗВИРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до звирува́ти;
// У знач. прикм.
Небо все темнішає, все нижче нависає звированим темно-бурим лахміттям хмар над майданом (Гончар, II, 1959, 361).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звирований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до звирувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови