1. Словник української мови в 11 томах

звичність

ЗВИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до зви́чний.

Говорив він впевнено, надійно округленими.. фразами, що не дряпають мозку, не дратують його, а якось ніби заспокоюють, заколисують своєю надійною звичністю (Руд., Остання шабля, 1959, 348);

Боєць, не підводячись, підібрав свій кулемет, відповз до дверей і зі звичністю професіонала почав мовчки встановлювати його на порозі (Гончар, III, 1959, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звичність — зви́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. звичність — -ності, ж. Абстр. ім. до звичний. Великий тлумачний словник сучасної мови