1. Словник української мови в 11 томах

звогчувати

ЗВО́ГЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВО́ГЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Робити вогким, вологим.

Анастас видобув із-за туніки дві вузенькі наліпки, помазані риб’ячим клеєм. Звогчив їх, підтягнув у двох місцях шкіри лиця і приклеїв наліпками так, що все лице змінило вигляд (Оп., Іду.., 1958, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звогчувати — зво́гчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звогчувати — -ую, -уєш, недок., звогчити, -чу, -чиш, док., перех. Робити вогким, вологим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звогчувати — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови