1. Словник української мови в 11 томах

зволожнілий

ЗВОЛОЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зволожні́ти;

// У знач. прикм.

Коваль потер скроні долонями, торкнувся рукою зволожнілого волосся (Собко, Срібний корабель, 1961, 176);

Дмитро, притулившись гарячим лобом до зволожнілого скла, дивився в оповиту темрявою далину (Автом., Щастя.., 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зволожнілий — зволожні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зволожнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зволожніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови