зволочини
ЗВОЛО́ЧИНИ, чин, мн., с. г. Залишки бур’яну, бадилля на ріллі, стягнуті бороною, граблями і т. ін. докупи.
Курять огнища понад шляхом — зволочини палять (Головко, І, 1957, 332).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
зволочини —
зволо́чини множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
зволочини —
див. залишок
Словник синонімів Вусика
-
зволочини —
-чин, мн., с. г. Залишки бур'яну, бадилля на ріллі, стягнуті бороною, граблями і т. ін. докупи.
Великий тлумачний словник сучасної мови