зворище

ЗВО́РИЩЕ, а, с. Збільш. до звір².

Пошарпані скали і дикі зворища бовваніли в нічнім сумраці (Фр., VIII, 1952, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворище — (звору): провалля, яруга [IV] — гірський яр, провалля [V,VIII] Словник з творів Івана Франка
  2. зворище — зво́рище іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. зворище — див. безодня Словник синонімів Вусика
  4. зворище — -а, с., зах. Збільш. до звір II. Великий тлумачний словник сучасної мови