зворохобити

ЗВОРОХО́БИТИ див. зворохо́блювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зворохобити — зворохо́бити дієслово доконаного виду розхвилювати; збурити діал. Орфографічний словник української мови
  2. зворохобити — див. зворохоблювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зворохобити — зворохо́бити 1. підбурити, намовити (ср, ст): Зворохобив мене йти на то кіно, казав, що щось надзвичайного, а для мене було нецікаве й нудне (Авторка)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зворохобити — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови