звуглілий
ЗВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до звуглі́ти;
// У знач. прикм.
Щось загуло, затріщало, звуглілий будинок розсипався, як паперова коробка (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 308);
А на ранок зі сходу в село заступає піхота, ..у знайоме село, у звуглілі та чорні ворота Коломийченко входить (Голов., Поезії, 1955, 115).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me