1. Словник української мови в 11 томах

звуконепроникний

ЗВУКОНЕПРОНИКНИ́Й, а́, е́.

1. Який не пропускає звуків і шумів.

На основі склопластиків виготовляють кузови машин, корпуси катерів, звуконепроникні плити, покрівлю, труби (Рад. Укр., 18.II 1964, 2).

2. Ізольований від звуків, шумів.

Радянські космонавти проходять спеціальне тренування в умовах ізоляції у звуконепроникних камерах (Наука.., 7, 1961, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звуконепроникний — звуконепроникни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звуконепроникний — кн., звукостійкий. Словник синонімів Караванського
  3. звуконепроникний — -а, -е. 1》 Який не пропускає звуків і шумів. 2》 Ізольований від звуків, шумів. Великий тлумачний словник сучасної мови