1. Словник української мови в 11 томах

звукопровідність

ЗВУКОПРОВІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. звукопрові́дни́й.

Здатність різних тіл передавати звукові коливання називається звукопровідністю (Курс фізики, II, 1956, 72);

— Ви почуєте, коли вони прийдуть,— усміхаючись, сказав працівник і стукнув зігнутим пальцем по фанерній стіні.— Звукопровідність ідеальна (Жур., Опов., 1956, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звукопровідність — звукопрові́дність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. звукопровідність — [звукопроув’ід(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. звукопровідність — -ності, ж. Властивість за знач. звукопровідний. Великий тлумачний словник сучасної мови