звідти
ЗВІ́ДТИ, рідко ІЗВІ́ДТИ, присл.
1. З того місця.
Виліз [матрос] врешті на самий вершок щогли і скочив звідти в море (Л. Укр., IV, 1954, 133);
// З тієї місцевості.
Звісно, дівчата зараз розпитують, звідки я.— А звідти,— кажу,— де вже мене нема! (Вовчок, VI, 1956, 229);
// Зсередини чого-небудь.
Пищимуха звівся з канапи, поліз у кишеню свого каптана, витяг звідти чималий шматок паперу і подав мені до рук (Мирний, IV, 1955, 367);
Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна із таємничого зілля (Стельмах, І, 1962, 587);
Дід поліз у курінь. За хвилину виліз ізвідти з хусточкою в руках (Хотк., І, 1966, 100).
Туди́ та зві́дти — туди й назад.
— А як же ти думав? Прошеніє треба тут одно написати, друге губернатору подати. А поїхати туди та звідти, а там прохати (Мирний, І, 1954, 299).
2. З того джерела.
Бачить Хо перед собою людей, повних сили, енергії, віри, злучених з собою теплими, сливе братерськими відносинами. І не диво: усі вони грілися біля одного вогнища, кожен брав звідти світло й тепло (Коцюб., І, 1955, 169).
Значення в інших словниках
- звідти — зві́дти прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- звідти — пр., звідтіля, звідтіль, звідтам, з тих сторін; з тих джерел. Словник синонімів Караванського
- звідти — рідко ізвідти, присл. 1》 З того місця. || З тієї місцевості. || Зсередини чого-небудь. Туди та звідти — туди й назад. 2》 З того джерела. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звідти — (там (туди́, зві́дти і т. ін.),) де ко́зам ро́ги пра́влять. Там, де важкі умови життя, де перебувають, куди потрапляють перев. не з власного бажання; далеко. Збирається (Ївга) на весілля, а жених там, де козам роги правлять! (Г. Фразеологічний словник української мови
- звідти — ЗВІ́ДТИ (ІЗВІ́ДТИ рідше) (з того місця), ЗВІДТІЛЯ́, ВІДТІЛЯ́, ЗВІДТІ́ЛЬ, ВІДТІ́ЛЬ, ВІ́ДТИ, ЗВІДТА́М діал., ВІДТА́М діал. Словник синонімів української мови
- звідти — Зві́дти, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)