1. Словник української мови в 11 томах

звіздочка

ЗВІ́ЗДОЧКА, и, ж., діал.

1. Зменш.-пестл. до звізда́.

Ні одна звіздочка не заблимала на небосклоні [небосхилі ] (Коб., II, 1956, 233).

2. Зірочка (у 2 знач.).

Звіздочки можна повикидати там, де вони між куплетами, але там, де ними починається поезія без назви, нехай зостануться (Л. Укр., V, 1956, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіздочка — зві́здочка зірочка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. звіздочка — Звіздочка, -ки ж. ум. отъ звізда. Словник української мови Грінченка