1. Словник української мови в 11 томах

звіку-зроду

ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ, присл. З самого початку, давно.

Благословенна та земля, Що полюбила звіку-зроду Труд ратая і коваля (Нех., Чудесний сад, 1962, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіку-зроду — зві́ку-зро́ду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звіку-зроду — див. здавна; ніколи Словник синонімів Вусика
  3. звіку-зроду — присл. Від самого початку, давно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звіку-зроду — ДАВНО́ (протягом тривалого часу), ЗВІ́КУ-ЗРО́ДУ (ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ) підсил., СТО ЛІТ (РО́КІВ) підсил., ДАВНІ́СІНЬКО розм.; ДО́ВГО (дотепер). — Я Кумськая зовусь Сивилла.., Давно живу на світі я! (І. Словник синонімів української мови