1. Словник української мови в 11 томах

звіруватий

ЗВІРУВА́ТИЙ, а, е. Трохи схожий на звіра ( див. звір¹ 1).

Привели до гетьмана.. якогось товстого баварця, червонопикого, звіруватого (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіруватий — звірува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звіруватий — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. звіруватий — -а, -е. Трохи схожий на звіра (див. звір I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови