1. Словник української мови в 11 томах

звірюга

ЗВІРЮ́ГА див. звірю́ка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірюга — звірю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звірюга — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  3. звірюга — див. звірюка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звірюга — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови