звісточка

ЗВІ́СТОЧКА, и, ж. Пестл. до зві́стка 1.

Зозулька.. принесе звісточку, що її син бідолашний поліг серед чистого поля… (Мирний, І, 1949, 181);

Ждеш та ждеш бувало звісточки від Семенка (Мур., Бук. повість, 1959, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звісточка — зві́сточка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири зві́сточки Орфографічний словник української мови
  2. звісточка — -и, ж. Пестл. до звістка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови