1. Словник української мови в 11 томах

звітрений

ЗВІ́ТРЕНИЙ, а, е. Який звітрився (у 1 знач.).

Все дивувало в глибині поліських древлянських нетрів: і гнилий звітрений камінь, на якому виростали соснові бори, і мармурове родовище (Стельмах, II, 1962, 55);

Цвіте подорожник, прибитий дощами на звітреній кручі (Шпорта, Вибр., 1958, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звітрений — зві́трений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. звітрений — -а, -е. Який звітрився (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови