1. Словник української мови в 11 томах

звітрілий

ЗВІТРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до звітрі́ти.

Стіна була стрімка, камінь зверха сипкий і звітрілий на сльоті (Фр., VIII, 1952, 225).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звітрілий — звітрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. звітрілий — див. шершавий Словник синонімів Вусика
  3. звітрілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до звітріти. Великий тлумачний словник сучасної мови