зв’язковий
ЗВ’Я́ЗКОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до зв’я́зка 2, 3.
ЗВ’ЯЗКОВИ́Й¹ а́, е́. Стос. до зв’язку (у 2 знач.).
На кораблях-супутниках «Восток-3» і «Восток-4» було встановлено удосконалений комплекс зв’язкової радіоапаратури (Рад. Укр., 22.VІІІ 1962, 1).
ЗВ’ЯЗКОВИ́Й², во́го, ч. Те саме, що зв’язкі́вець 2.
Зв’язковий.. прийшов кликати старшого лейтенанта до штабу (Багмут, Записки.., 1961, 35);
ЦК КП(б)У систематично відряджав на тимчасово окуповану територію України своїх зв’язкових, які передавали підпільним партійним організаціям його вказівки щодо посилення політичної і бойової діяльності (Іст. УРСР, II, 1957, 554).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me