зв’язуватися

ЗВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВ’ЯЗА́ТИСЯ, зв’яжу́ся, зв’я́жешся, док.

1. Прикріплюватися один до одного чим-небудь.

Зв’язалися [Лев та Вовк].. хвостами докупи та й пішли (Фр., IV, 1950, 53).

2. Установлювати зв’язок з ким-небудь на відстані за допомогою різних засобів зв’язку.

Цілу ніч в гебітс-комісаріаті ніхто не спав. Приймали шифровки, наполохано перешіптувалися, зв’язувалися по радіо з вищим командуванням (Коз., Гарячі руки, 1960, 113);

— Дозвольте доповісти, товаришу полковник. Дзвонив командуючий, просив негайно з ним зв’язатись (Голов., Тополя.., 1965, 345);

— Чув новину? — Ти про крейсер? — Сашко одягає навушники.— Ще б не чути. Всіх тут сколотила його поява… Я пробував навіть зв’язатися з ним — не відповідає (Гончар, Тронка, 1963, 42).

3. Вступати у ділові, офіційні і т. ін. зв’язки, спілкуватися з ким-небудь.

Дмитро.. познайомив Яринку з Дзюбою та Волоковим, щоб вона, коли буде потрібно, могла зв’язуватися і безпосередньо з ними (Коз., Гарячі руки, 1960, 65);

Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв’язатися з іншими підпільниками (Ю. Янов., II, 1954, 15);

// Вступати у взаємовідносини, товариські стосунки, виявляючи спільні інтереси, зближуватися.

Відкрита політична боротьба змушує партії зв’язуватись тісніше з масами, бо без такого зв’язку партії — ніщо (Ленін, 15, 1949, 298);

— Мені теж цікаво послухати, про що говоритимуть, чим живе робітнича молодь на заводі. Треба зв’язатися з осередком. Придивлюся до хлопців (Донч., II, 1956, 15).

4. розм. Вступати в стосунки з ким-небудь ненадійним для здійснення якоїсь справи.

— Толику, приходь завтра… Я все для тебе підготую. З ним [Вадимом] краще не зв’язуватись… (Руд., Остання шабля, 1959, 103);

— Ну, брат, я не знав, що ти отакий тюхтій. Даремно з тобою зв’язався… (Збан., Курил. о-ви, 1963, 20);

// Заводити небажану дружбу, непотрібну розмову, суперечку і т ін. з ким-небудь.

— Зв’яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш (Номис, 1864, № 6170);

— Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв’язався. Нічого собі.. (Тют., Вир, 1964, 270);

// Вступати з ким-небудь у любовні стосунки, що викликають осуд.

— Замість того, щоб на старість гріхи одмолювати, він з молодицею зв’язався (Мирний, III, 1954, 325);

Невже ж Голда, у якої очі спалахували щастям лише при одній згадці про Максима, так швидко забула його і зв’язалася з Федором? (Ткач, Арена, 1960, 236).

5. Починати якусь справу, братися за щось, мати відношення до чого-небудь.

Знов мати про спокій говорить. Не зв’язуватися. Сидіти спокійно.— Мамо! Не треба про спокій. Я не каюся. Свого доб’юсь (Хижняк, Невгамовна, 1961, 251);

Вона [власність] не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху, як тільки вони з нею зв’яжуться! (Л. Укр V, 1956, 199).

6. тільки 3 ос. Асоціюватися, пов’язуватися з ким-, чим-небудь.

Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв’язувався образ.. такого собі облизаного паничика (Еллан, II, 1958, 159);

Її тіло, напівприкрите, почало оддавати повітрю своє останнє тепло, яким я дихав. І той нудний запах назавжди зв’язався у мене з образом смерті (Коцюб., II, 1955, 360).

7. З’єднуючись, створювати одне ціле (про думки, факти, явища і т ін.).

8. спец. З’єднуватися, сполучатися з чим-небудь (про елементи, речовини).

Опока, яка вилежала на повітрі, крім значного підвищення своєї міцності краще зв’язується з розчином (Компл. використ. вапняків.., 1957, 140);

Темперні фарби не піддаються руйнуючій дії часу, навіть більше, вони міцно зв’язуються зі стіною (Вітч., 7, 1964, 156).

9. тільки недок. Пас. до зв’я́зувати 1-5, 7-10.

Парк Олександрія знаходиться на західній околиці Білої Церкви. Він зв’язується з центром міста широкою магістраллю — Червоноармійською вулицею (Парк Олександрія.., 1949, 12);

Проста ж зміна ситуації.. зовсім не створює цільного сюжету, навіть якщо події ці і зв’язуються автором одними і тими ж особами (Рад літ-во, 3, 1957, 12).