1. Словник української мови в 11 томах

згад

ЗГАД, у, ч., рідко. Те саме, що зга́дка 1.

Рідні книги в синьому сап’яні. Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий, сивий голос няні,— Та невже це тільки тінь і слід? (Рильський, II, 1960, 110).

На згад — те саме, що На зга́дку ( див. зга́дка).

І тепер — вікам на згад — Місто, Леніним натхненне, Де родилась влада Рад,— Гордо зветься: Ленінград! (Нех., Ми живемо.., 1960, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згад — згад іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. згад — див. спогад Словник синонімів Вусика
  3. згад — -у, ч., рідко. Те саме, що згадка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згад — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  5. згад — Згад, -ду м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні згаду, ні спогаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144. Словник української мови Грінченка