1. Словник української мови в 11 томах

згадуваний

ЗГА́ДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зга́дувати.

За дивним збігом обставин танцями керував уже згадуваний студент-політехнік (Ю. Янов., II, 1954, 91);

Величезний старовинний вал, зведений в сиву давнину руками рабів і згадуваний ще Геродотом, зараз весь був начинений бетоном та сталлю (Гончар, II, 1959, 388);

// зга́дувано, безос. присудк. сл.

А про те, що Зінько ж повставав проти того Денисового шкуродерства, дак уже й не згадувано, мов того й не було (Гр., II, 1963, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згадуваний — зга́дуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згадуваний — [згадуванией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. згадуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до згадувати. || згадувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. згадуваний — Зга́дуваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)