зганьбити
ЗГАНЬБИ́ТИ і рідко ІЗГАНЬБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. зганьбля́ть і рідко ізганьбля́ть; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого-, що-небудь.
Але ті [посестра і побратим], немов орли завзяті, не даються ворогам в неволю, хоч і знають, що не вборонитись, не хотять зганьбити ясну зброю (Л. Укр., І, 1951, 388);
Ввесь рід ізганьбив [син]!.. Ніколи цього не було, щоб із-поміж Сивашів злодії були (Гр., II, 1963, 256);
Контрреволюція, не гребуючи ніякими засобами, намагалась зганьбити кожну чесну людину, яка виступала на захист інтересів трудящого люду (Скл., Легенд. начдив, 1957, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зганьбити — зганьби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зганьбити — док., знеславити, збезчестити, покрити ганьбою; (словесно) ославити, спаплюжити; зганьбувати. Словник синонімів Караванського
- зганьбити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- зганьбити — і рідко ізганьбити, -блю, -биш; мн. зганьблять і рідко ізганьблять; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зганьбити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- зганьбити — Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зганьбити — Зганьби́ти, -блю́, -биш гл. Опозорить, обезчестить, осрамить. Словник української мови Грінченка