згвинчувати
ЗГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех.
1. З’єднувати, скріплюючи гвинтом, гвинтами.
2. Знімати, повертаючи по гвинтовій нарізці вліво.
Патрон можна згвинтити за допомогою ключа або важеля, якщо повертати їх ривком на себе (Токарна справа., 1957, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згвинчувати — згви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- згвинчувати — -ую, -уєш, недок., згвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. 1》 З'єднувати, скріплюючи гвинтом, гвинтами. 2》 Знімати, повертаючи гвинтовою нарізкою вліво. Великий тлумачний словник сучасної мови