1. Словник української мови в 11 томах

згидити

ЗГИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що заги́дити.

[Куць:] Пропасниця їх досі б’є за те, що озеро коноплями згидили (Л. Укр., III, 1952, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згидити — зги́дити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. згидити — -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що загидити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згидити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. згидити — Зги́дити, -джу, -диш гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у. Словник української мови Грінченка