згладжуватися

ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗГЛА́ДИТИСЯ, иться, док.

1. Робитися гладеньким, рівним, розрівнюючись, розправляючись (про нерівності, зморшки і т. ін.).

Його ліва рука з тильного боку долоні була тяжко обпечена. Шкіра наросла шкарубкими рубцями, що не згладжувалися ось уже понад двадцять років (Руд., Остання шабля, 1959, 89);

Внаслідок великої еластичності хребта ці вигини у дітей в лежачому положенні згладжуються (Шк. гігієна, 1954, 68).

2. перен. Робитися менш помітним, менш відчутним; пом’якшуватися, ослаблятися.

Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море; контури дерев і будинків згладжувались (Дмит., Наречена, 1959, 14);

За осінь та зиму Гриць вигнався вгору, мов молодий дубок, на обличчі з’явилися перші ознаки мужності, з кожним днем згладжувалась дитяча округлість щік (Збан., Ліс. красуня, 1955, 118);

— Щоб згладилась моя провина, Він дав за мене свого сина (Фр., XI, 1952, 290).

◊ Згла́дитися з сві́ту (сві́та) — зникнути, пропасти.

Чи коли згладиться з світу та кривда нерівна? (Вовчок, І, 1955, 310).

3. тільки недок. Пас. до згла́джувати.

В хаті було, як у вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут з усіх кутків, однак вона мовби згладжувалась дбайливою, якоюсь цнотливою чистотою, що лежала на всьому (Гончар, III, 1959, 319).