1. Словник української мови в 11 томах

зглуха

ЗГЛУ́ХА, присл., діал. Глухо.

Його питали на здоров’я.— Яке здоров’я?..— одказав він стиха та зглуха. —Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Вовчок, Вибр., 1937, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зглуха — присл., діал. Глухо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зглуха — Зглу́ха, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)