1. Словник української мови в 11 томах

згноїти

ЗГНОЇ́ТИ, згною́, згної́ш, док., перех.

1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку.

— Ти що ж це, тисячі центнерів яблук хочеш нам на дереві згноїти? (Головко, І, 1957, 486).

2. перен. Довести до загибелі, смерті.

Мати, хоч і хвора, але засміялась і, закашлявшись, сказала Кирилові: — Оця проклята землянка згноїть нас… (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 6);

Недруги хотіли затоптати його в багнюку, знищити, згноїти в тюрмі, а він ось, невразливий, живий-здоровий, служить в Червоній Армії (Збан., Сеспель, 1961, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згноїти — згної́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згноїти — згною, згноїш, док., перех. 1》 Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним для вжитку. 2》 перен. Довести до загибелі, смерті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згноїти — Згної́ти, згною́, згної́ш, згноя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. згноїти — Згноїти, -ною́, -їш гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у. Словник української мови Грінченка