згорда
ЗГО́РДА, присл.
1. З гідністю, з самоповагою; гордовито.
Згорда поглядають вони [чумаки] довкола, певні в своїх силах, байдужні до всяких життєвих незгод (Коцюб., I, 1955, 180);
Згорда мовив побратим на теє: «Не подоба лицарю втікати!» (Л. Укр., І, 1951, 387);
[Гільда (згорда):] І роду свойого я не соромлюсь — То славний рід майстрів і зброярів (Коч., П’єси, 1951, 132).
2. З почуттям зневаги, з презирством; пихато.
Онисі здалося, що Балабуха дивиться на неї згорда й сміється з неї (Н.-Лев., III, 1956, 20);
Пан згорда здоровкається з людьми, і його вражають понурені насторожені очі (Стельмах, І, 1962, 354);
*Образно. Стоячи на горі, згорда позирала Корнієва хата на поганеньку хатчину, що тулилася на дні в балці (Гр., І, 1963, 403).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згорда — зго́рда прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- згорда — пр., гордо, гордовито, з гідністю <�гордістю>; звисока, зневажливо, з погордою, пихато, згірдно. Словник синонімів Караванського
- згорда — присл. 1》 З гідністю, з самоповагою; гордовито. 2》 З почуттям зневаги, з презирством; пихато. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згорда — диви́тися (погляда́ти) згори́ (зве́рху) вниз (звисока́, зве́рхньо) на кого. Зневажливо, зверхньо ставитися до кого-небудь. Голову завжди несла (мама) якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
- згорда — ГО́РДО (з почуттям особистої гідності), ГОРДОВИ́ТО, ЗГО́РДА, СПИ́ШНА розм. (також із відчуттям власної переваги). Він гордо скаже: "Ні!... Словник синонімів української мови
- згорда — Зго́рда, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згорда — Згорда нар. Гордо, высокомѣрно. Марусенька пишна в черевичках вийшла; на воротях стала, згорда одказала. Чуб. V. 243. Словник української мови Грінченка