згорток
ЗГО́РТОК, тка, ч.
1. Що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій.
Виводив [писар] на пергаментному згортку щось подібне до малюсіньких п’явок і гусені (Тулуб, Людолови, І, 1957, 161);
Поклала [жінка] на нічим не накритий стіл згорток якихось паперів, перев’язаний шпагатиною (Ткач, Жди.., 1959, 72);
Чорний згорток шкіри тьмяно блиснув у нього в руках (Тют., Вир, 1964, 215).
2. Предмет або кілька предметів, загорнутих в один пакет; пакунок.
Ганна Сільвестрівна віддала Каленику Романовичу згорток (Сенч., На Бат. горі, 1960, 12);
Хлопці тільки-но зібралися на ставок. Вони були в замащеному одязі, один тримав згорток і білий рушник (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 521).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згорток — зго́рток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- згорток — -тка, ч. 1》 Що-небудь згорнуте, скручене у трубку; сувій. 2》 Предмет або кілька предметів, загорнутих в один пакет; пакунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згорток — згорток сувій (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- згорток — ПАКУ́НОК (що-небудь упаковане для транспортування, зберігання тощо), ПАКЕ́Т, ЗГО́РТОК, ЗАГО́РТОК рідше, ЗГО́РТКА рідше; СУВІ́Й, ЗВІЙ розм., ЗАВИНІ́ННЯ діал., БГА́НОК діал. (перев. згорнуте). Словник синонімів української мови