згризений

ЗГРИ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згри́зти.

Посмоктав [Юринга] згризений за довгі роки цибух і тоді тільки почав знов говорити (Гжицький, Опришки, 1962, 122);

Лице, колись кругле і рум’яне, пожовкло, згризене брудом і нуждою (Фр., V, 1951, 188);