1. Словник української мови в 11 томах

згромаджувати

ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГРОМА́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Згрібати, складаючи в одне місце, на купу.

Їй не було гірше роботи згромаджувати кістрицю (Мирний, IV, 1955, 121);

— Ні, тату, ми залишимося: треба ж вранці сіно перевернути, згромадити (Стельмах, Хліб.., 1959, 554).

2. перен. Збирати разом, скупчувати.

Повій, вітре, згромадь хмари, Страшну бурю підніми (Граб., І, 1959, 485);

Згромадив король французький із королевичем з усього царства свого силу-силенну війська (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згромаджувати — згрома́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згромаджувати — -ую, -уєш, недок., згромадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Згрібати, складаючи в одне місце, на купу. 2》 перен. Збирати разом, скупчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згромаджувати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. згромаджувати — Згрома́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)