1. Словник української мови в 11 томах

згрупований

ЗГРУПО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до згрупува́ти.

У реченнях, де однорідних членів значна кількість, вони можуть бути згруповані в окремі пари або більші ряди за принципом ближчого змістового зв’язку (Мовозн., IV-V, 1947, 180).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згрупований — згрупо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. згрупований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до згрупувати. || згруповано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згрупований — Згрупо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)